Radio BG

Крім зброї військової, є ще одна не менш потужна зброя – слово. І ця специфічна зброя набуває особливого значення саме зараз, під час російсько-української війни.

Отож, сьогодні на Radio BG говоритимемо про творчість, яка з перших днів війни зародилася у серцях юних студенток Університету Грінченка. Творчість, яка надихає та піднімає бойовий дух наших захисників, об’єднує всіх українців і веде до однієї мети – до перемоги над ворогом.

З поетичною творчістю своїх однокурсниць Дарини Кольоси та Катерини Музиченко знайомить кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістикик (освітня програма “Міжнародна журналістика”) Анна Міщук.

Таке заявив 24 лютого 2022 року, у день нападу росії на Україну, президент Франції Еммануель Макрон у телевізійному зверненні до нації на тлі прапорів Франції, Євросоюзу та України.
Французький лідер наголосив, що Франція перебуває на боці України.

А хто підтримує нас більше – французький уряд чи народ? А може, вони єдині у цій підтримці?

Про це ми дізнаємося з інтерв’ю, яке кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Галина Тибінь взяла у студентки Французького університету, нашої співвітчизниці Іванни Остапчук.

Ілюстрація: depositphotos.com

Анастасія Грубрина, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка (освітня програма “Міжнародна журналістика”), котра через війну в Україні змушена була евакуюватися до Чехії, навіть і гадки не мала, що колись відкриє у Празі кореспондентський пункт студентського Radio BG…

А воно, бач, склалося!

Сьогодні ми разом із Анастасією пройдемося вулицями Праги, щоб дізнатися, як зустрічають українців у Чехії, що думають про російсько-українську війну самі чехи та які настрої у наших громадян на чужині? 

Як кажуть, “так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося”. Це точно про наш із вами випадок, шановні слухачі Radio BG.

Річ у тім, що ще до війни студентське інтернет-радіо Університету Грінченка почало успішно завойовувати аудиторію не лише в Україні, а й за кордоном. Маємо вже своїх шанувальників, зокрема, у Польщі, США, Росії, Іспанії, Боснії і Герцеговині, Великобританії, Вірменії, Чехії, Аргентині, Фінляндії. Звісно, це ще невеликий відсоток аудиторії – лише 4,5%. Але як для 2-х з половиною років існування нашого радіо – це досить непогано.                       

А з початком повномасштабної російської агресії у деяких зарубіжних країнах (там, де знайшли тимчасовий прихисток наші студенти та їхні родини) почали з’являтися навіть імпровізовані кореспондентські пункти Radio BG. Один із них – в австрійській столиці, де нині перебуває студентка 2 курсу Інституту журналістики (освітня програма “Міжнародна журналістика”) Єлизавета Єрошкіна.

Пропонуємо вашій увазі її репортаж із Віденського центрального залізничного вокзалу, де створено пункт допомоги українським біженцям.

Ілюстрація: depositphotos.com
 

Широкомасштабне російське вторгнення на територію України триває вже 82-й день (сама ж війна – 8 років, з того моменту, як рашисти окупували Крим і частину Донецької та Луганської областей).
І весь цей час, крім військової активності, ворог невпинно нарощує свій інформаційний терор. 

Створення фейків, підбурювання масової істерії та розхитування суспільства зсередини часом призводить до появи панічних настроїв у певної категорії людей.
Постає питання: як витримати цю новинну лавину, не дати ввести себе в оману і зберегти своє ментальне здоров’я?

Кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Валерія Андрійченко спробувала із цим розібратися.

На Radio BG триває літературний марафон, у ході якого студенти та викладачі Університету Грінченка рефлексують свій біль війни через змістовні поетичні й прозові рядки відомих українських літераторів, записані перед мікрофоном у власному виконанні.

Сьогодні до вашої уваги – уривок “Ода маршрутці” із книги Ірен Роздобудько ”Одного разу”, який читає студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка (освітня програма “Міжнародна журналістика”) Світлана Баштанна.

…Одного разу ми народжуємося на свiт. Починаємо шукати сенс життя. Робимо помилки. Розчаровуємося. Падаємо. Злiтаємо. Вiримо. Зневiрюємося. Шукаємо вчителiв – або самi стаємо вчителями. Любимо – або не знаходимо любовi. Сперечаємось – або дозволяємо себе переконати. Робимо свiй вибiр – або пливемо за течiєю. Вiримо, що добро перемагає зло, – або самi стаємо злом.

Одного разу…

Через війну в Україні мільйони наших співвітчизників були змушені полишити свої домівки.
Багато хто, шукаючи прихистку, виїхав за кордон. Одна з них – Поліна Андреєва, студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка (заочна форма навчання), котра подолала довгу дорогу поневірянь із Києва до Німеччини.

На власному прикладі вона розповідає слухачам Radio BG про те, як німці приймають українських біженців.

Попри те, що рашисти оголосили про здобуття повного контролю над Маріуполем, український прапор продовжує майоріти над нескореною “Азовсталлю”. Як і скрізь по всьому світу.

Синьо-жовтий колір тепер асоціюється з незламністю, відважністю та нескоренністю українців. Перефразовуючи слова геніальної Ліни Костенко, можна, мабуть, сказати так: “А ви думали, що синьо-жовтий так просто. Синьо-жовтий – це супер! Синьо-жовтий – це ексклюзив!”…

А чи всі ви, шановні слухачі, знаєте історію виникнення нашого прапора? І чому саме ці кольори представляють Україну на світовій арені? 

Кореспондентка Radio BG, студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Крістіна Чагарна вирішила заглибитися в історію нашого національного стягу. І саме про це її черговий матеріал.

Передусім, абсолютній більшості російського загалу. Тому вона й беззастережно підтримала путіна та його камарилью, котрі, зокрема, під фальшивим лозунгом боротьби з нашими національними героями оголосили проведення так званої “спецоперації РФ в Україні”.

У сьогоднішньому інформаційно-аналітичному випуску Radio BG ми поговоримо про явище бандерофобії, а також розберемося, чому на росії всі так бояться та ненавидять Степана Бандеру, а деякі з росіян і досі вірять, що він живий та навіть призначають винагороду за його голову.

Матеріал на цю тему підготувала студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Крістіна Чагарна.

Фото: Sergei Supinsky (AFP).

8 травня Україна відзначала День пам’яті та примирення, а 9 травня – 77-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Дотепер в українському суспільстві тривають дискусії щодо дати відзначення Дня перемоги.
Якими були передумови цієї проблеми і як трансформувалося сприйняття людей — розбирався оглядач Radio BG, студент 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Олександр Присяжнюк.