Radio BG

студентське інтернет-радіо Університету Грінченка

Я в Україну повернусь…

Про це зараз найбільше мріє і сподівається, що ця мрія здійсниться вже у червні цього року, жителька селища міського типу Велика Димерка Броварського району Київської області Катерина Лазюта. Наразі вона ще перебуває у Німеччині, куди евакуювалась у перші дні березня, тікаючи від орків.

Про жахіття російської окупації та виїзд “зеленим” коридором за день до обстрілу власної оселі Катерина поділилася в інтерв’ю кореспондентці Radio BG, студентці 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка (освітня програма “Міжнародна журналістика”) Дар’ї Кольосі.

Ілюстрація: pinterest.com

Зруйнована рашистами школа у Великій Димерці. Фото з телеграм-каналу Олексія Кулеби.

Як подолати страхи війни?

Свого часу у медіасередовищі був досить популярним метод “Журналіст змінює професію”.
Це коли для глибшого розуміння психології героя свого майбутнього матеріалу, отримання ексклюзивної інформації журналіст перевтілювався у його професію.

Майбутня журналістка, студентка 2 курсу Університету Грінченка Анастасія Гребенюк теж вирішила на один день спробувати себе у трохи незвичній іпостасі – психологині. Вона перелопатила гори матеріалів, що стосуються такої актуальної під час війни теми стресостійкості, тому вирішила поділитися своїми набутими знаннями зі слухачами Radio BG.

Отже, слухаємо, як зберегти своє ментальне здоров’я під час війни?

Ілюстрація: pixabay.com

Слово, як зброя

Крім зброї військової, є ще одна не менш потужна зброя – слово. І ця специфічна зброя набуває особливого значення саме зараз, під час російсько-української війни.

Отож, сьогодні на Radio BG говоритимемо про творчість, яка з перших днів війни зародилася у серцях юних студенток Університету Грінченка. Творчість, яка надихає та піднімає бойовий дух наших захисників, об’єднує всіх українців і веде до однієї мети – до перемоги над ворогом.

З поетичною творчістю своїх однокурсниць Дарини Кольоси та Катерини Музиченко знайомить кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістикик (освітня програма “Міжнародна журналістика”) Анна Міщук.

Які подкасти слухати під час війни?

Подкасти з кожним роком  набувають все більш шаленої популярності.
Чому? Бо це зручно та інформативно. Тішить і широкий вибір подкастів українською мовою, що порушують важливі теми сьогодення.

Анастасія Мосєєва, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка зібрала свою добірку українських подкастів, які, на її думку, варто слухати під час війни. У поле її зору потрапили, зокрема, подкасти про політику, культуру, самопізнання і суспільство.

Радіоогляд А.Мосєєвої став 45-м за ліком інформаційно-аналітичним матеріалом, що вийшов в ефірі Radio BG з початку повномасштабної війни росії проти України.

Потяг порятунку від війни

Свою невигадану історію початку війни 24 лютого та порятунку її київської сім’ї від обстрілів російських загарбників слухачам Radio BG розказує студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Анастасія Мосєєва.

Саме про це її репортаж.

Страх і паніку можна подолати

Війна – це стрес. Саме такий стан надзвичайної психологічної напруги пережили мільйони українців у перші дні повномасштабного російського вторгнення.

Психологи називають це нормальною реакцією організму на небезпеку. Але довго у такому стані жити не можна – страх і паніку треба подолати.

Як це зробити? Кореспондентка Radio BG, студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Анастасія Дегнера звернулася за порадою до психологині Ольги.

Фото: Getty images.

Нам меми воювати і жити допомагають

Навіть під час війни українці не втрачають здоровий глузд і почуття гумору, котрі, перефразовуючи колись популярну радянську пісню, нам воювати і жити допомагають, неабияк піднімають бойовий дух народу.

Кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Валерія Андрійченко підготувала короткий огляд найкращих, на її думку, мемів українського твіттера про російсько-українську війну.

Фото: t.me/bpz_ua

Онлайн-робота під час війни

Війна змусила мільйони українців покинути рідний дім і звичну роботу та переміститися до більш безпечних регіонів України або за кордон.

У багатьох виникла потреба шукати вакансії на новому місці, щоб не залишитися без засобів існування. І тут у пригоді можуть стати онлайн-професії, можливість працювати у віддаленому режимі.

Кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Анастасія Візьонок з’ясувала, що найбільшим попитом на ринку праці нині користуються такі онлайн-професії, як віртуальний асистент, бізнес-консультант, контент-фрілансер, дизайнер графіки чи веб-розробник, віддалена журналістська робота, а також онлайн-репетиторство.

Гарним прикладом роботи за останньою з наведених професій може бути киянка Валерія Бородиня, яка має німецькомовний диплом уряду ФРН і вже близько року викладає німецьку мову онлайн та продовжує займатися цим зараз, під час війни.

Завдячуючи А.Візьонок, вона поділилася своїм досвідом зі слухачами Radio BG.

Кольори війни

Radio BG продовжує літературний марафон, під час якого студенти та викладачі Університету Грінченка рефлексують свій біль війни через змістовні поетичні й прозові рядки відомих українських літераторів, записані перед мікрофоном у власному виконанні.

Сьогодні до вашої уваги – уривок з п’єси сучасного українського драматурга Павла Ар’є “Кольори”, який читає студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Світлана Баштанна.

Герої п’єси – п’ять жінок різного віку, статку, світогляду, способу життя, соціального статусу. У кожної з них – свій яскравий характер, свої бажання, мрії. І кожна не сприймає інших – таких несхожих на неї, незрозумілих…

С.Баштанна читає монолог “Жінки у білому”.

Фотоілюстрація: з вистави Миколаївського академічного художнього драматичного театру.

Українці під час війни: наша сила – в єдності

Так назвала свій подкаст, виготовлений спеціально для Radio BG, студентка 3 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка (заочна форма навчання) Ангеліна Орел.

Цей подкаст про війну…
Про людей та їхні історії…
Про те, як життя перевернулося з ніг на голову в одну страшну мить…
Про те, що зараз переживають українці в різних куточках нашої Батьківщини та поза нею. 
Про те, що зараз ми єдині, як ніколи…
Про те, що ми віримо в наше майбутнє і в скору перемогу…

Ангеліна Орел створила цей проєкт, бо вважає, що багатьом іноді потрібно почути щось схоже на те, що ти відчуваєш сам. Бо кожному з нас зараз потрібна підтримка…

Учасниці проєкту – студентки кількох київських вишів, у т.ч. й Університету Грінченка, віком від 19 до 23 років. І Ангеліна – одна з них.
Усі вони були в різних місцях, коли почалася війна, але з того моменту їхні душі відчувають одне й те саме. Іра – з Бучі, Поліна – з Маріуполя, Валерія – з Донбасу, Ангеліна та Оля – із Закарпаття. Але всі вони – з України. Однієї, єдиної, суверенної України, яка обов’язково вистоїть і переможе!

Ілюстрація: Instagram Nina Dzyvulska.

Світлина: Ангеліна Орел.