Кажуть, справжня любов не знає кордонів. Для моєї подруги Ярослави вона не знала ще й відстані.
19-річна дівчина з Конотопа точно знала: її кіт не продається в магазині, він чекає на неї в притулку. Довгі пошуки в Instagram, сотні фото, і раптом — погляд.
Маленьке сіре кошеня з кольором шерсті грозової хмари у київському притулку «Meow House».
Багато хто боїться їхати до притулків, уявляючи їх похмурими місцями. Але Ярослава побачила світлий простір, де живуть надія і любов. І коли вона взяла малюка на руки, а він замуркотів, як маленький тракторець, сумнівів не залишилось: це — Дастін, і він їде додому.
Сьогодні Дастін — найщасливіший кіт, а Ярослава — щаслива власниця
Ця історія доводить: не бійтеся шукати свого друга, навіть якщо він в іншому місті. Поїздка займе кілька годин, а вдячність врятованого життя зігріватиме вас роками.
