Radio BG

Воєнкор ТРК “Україна” Олександр Махов провів лекцію з теми “Конфліктно чутлива журналістика” для студентів Інституту журналістики Київського університету ім. Б. Грінченка. Говорили про складні теми нашого сьогодення й журналістського буття – цензура й відповідальність, рейтинги й висвітлення злочинів, сприйняття війни й сюжетів воєнної тематики. Розмову продовжили в студії Radio BG.
Тож слухайте інтерв’ю із Олександром Маховим.

В Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка розпочався цикл лекцій професора Софійського університету Христо Кафтанджиєва, на яких він ділиться тонкощами роботи рекламної індустрії.

Символічно, що перше інтерв’ю студентському Radio BG дав саме представник країни, міжнародний код якої теж складається з літер BG.

Студенти Інституту журналістики Київського університету ім. Б. Грінченка на презентації книжки художніх репортажів Єлізавети Гончарової “(Не)воля”

25 жовтня в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка журналістка Єлізавета Гончарова презентувала книжку художніх репортажів “(Не)воля”.

Зустріч авторки зі студентами-першокурсниками модерували викладачі кафедри журналістики та нових медіа О.А.Росінська та О.В.Журавська.

Є. Гончарова обрала цікавий, але надзвичайно складний жанр художнього репортажу. В її виконанні – це не образне прикрашання дійсності через вигідний і зрозумілий ракурс, а глибоке дослідження реалій України,

пройнятої суперечностями воєнного лихоліття.

Полон і психологічне долання його наслідків, будні т.зв. «червоної зони» з обстріляними кладовищами й розгубленими тінями минулого, підступні ігри в судища для захисників українськості, доля вихованців інтернатів й наше (не)бажання вберегти дітей від закрученого ще за совєтських часів державного маховика.

Передмова. Неволя

Часто ми замислюємося над своїми кордонами, коли чуємо брязкання кайданів: прагнення волі зазвичай стає актуальним, коли її вкрай не вистачає. Як кисень, цінність якого гостро відчуваєш, ящо не можеш повноцінно вдихнути…

Разом із тим це й невтомне проточування глибин підсвідомості у пошуках самої себе й щирої відповіді на те болюче: «А що ж таке (не)воля?». Чи знаходить? А це можна зрозуміти тільки після того, як познайомитися із героями репортажів Єлізавети Гончарової на сторінках “(Не)волі” .

Єлізавета Гончарова про війну:

Ми отримали той досвід, якого не мали до цього. Хтось став добрішим до інших… Хтось отримав захисний панцир… Хтось переоцінив власне життя.

Після обговорення болючих проблем сьогодення гостя завітала до студії університетського Radio BG, де продовжила розповідати про свою творчість в інтерв’ю Юлії Михайленко.

 «ВІЙНА МЕНЕ НАВЧИЛА НЕ ГОВОРИТИ ПРО ВТРАТИ.

З ЖИВИМИ КРАЩЕ. ЖИВИХ ПРИНАЙМНІ

МОЖНА ПОРЯТУВАТИ.

В ЖИВИХ Є ТЕ, ЩО НЕ ДАЄ ЇМ ЛЯГТИ В ТРАНШЕЮ.

ЗДАЄТЬСЯ ВИ, АТЕЇСТИ, НАЗИВАЄТЕ ЦЕ ДУШЕЮ…».

Це – один із 39-ти віршів про війну з нової книги «Тамплієри» культового українського поета, прозаїка, перекладача, громадського активіста Сергія Жадана. Про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, та надією, на якій усе тримається…

І лунали ці рядки у виконанні автора у вщерть заповненій актовій залі Київського університету імені Бориса Грінченка, куди на творчу зустріч із улюбленим письменником прийшли сотні студентів і викладачів.

Тож, чи не найболючіше питання, яке серед багатьох інших ставила зала митцеві: 

«Як зупинити війну Росії проти України?». 

І він чесно зізнавався: 

«Не знаю… Я знаю, як її не програти. Це не капітулювати. Опиратися – і не капітулювати! І це стосується не лише наших військових, тих, хто на лінії фронту. А й тих, хто в тилу. Тому що якраз капітуляція зазвичай починається в тилу. А перемога зазвичай відбувається на фронті. Тому дуже важливо відчувати це». 

Слова ці потонули у бурхливих оплесках…

А по закінченні більш як годинного спілкування із грінченківцями Сергій Жадан дав бліц-інтерв’ю для Radio BG, яке ви можете послухати за цим посиланням.