Місто-герой Маріуполь стало символом непохитності українського народу. І водночас нашим болем, нашою пекучою раною. Тому що звірства російських окупантів, які вони чинять у місті, що поєднало багаті культури древніх греків, османів, кримських татар і козаків, можна порівняти з трагедією сирійського Алеппо. Рашисти буквально зрівняли українське місто із землею…
Почуття відчаю і безпорадності просто розривають серце студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка, маріупольчанки Катерини Жульової – від того, що вона нічим зараз не може допомогти своєму рідному місту і змушена лише здаля спостерігати, як воно стікає кров’ю від завданих ран…
“Але ж ти не помреш, мій рідний Маріуполь, – заклинає Катерина. – Ти будеш для мене завжди таким – міцним, щирим, гостинним та теплим! Тільки не кидай нас, будь ласочка! Ми ще вдихнемо у тебе нове життя, сміх та доброту! Не забуваючи пам’ятати тих, хто залишися в тобі назавжди…”.
Фото: Reuters/Aleksander Ermochenko.
Навіть під час війни українці не втрачають здоровий глузд і почуття гумору, котрі, перефразовуючи колись популярну радянську пісню, нам воювати і жити допомагають, неабияк піднімають бойовий дух народу.
Кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Валерія Андрійченко підготувала короткий огляд найкращих, на її думку, мемів українського твіттера про російсько-українську війну.
Фото: t.me/bpz_ua