студентське інтернет-радіо Університету Грінченка
Репортаж спеціальної кореспондентки Radio BG, студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Ксенії Ляпіної з українсько-словацького кордону.
З початку російського вторгнення його у пошуках притулку перетнули майже 150 тисяч українських біженців.
Фото: Олени Янішевської
Маріуполь… Місто-герой. Місто, яке вже 44-й день чинить героїчний спротив російським окупантам.
Жорстокі дії російських агресорів проти мирного населення Маріуполя призвели фактично до повного знищення житлових споруд, цивільної інфраструктури, спровокувавши гуманітарну катастрофу. І весь світ стурбовано за цим лише споглядає…
Сьогодні спеціальна кореспондентка Radio BG, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Катерина Жульова на свій страх і ризик розкаже вам з місця події про один із найкривавіших злочинів рашистів – розбомблений драматичний театр…
Фото: BBC
В Україні налічується, щонайменше, з десяток населених пунктів із радісною назвою «Щасливе». Зокрема, на Київщині, Херсонщині, Миколаївщині, Львівщині…
Але мова сьогодні піде про інше село Щасливе – те, що причаїлося біля гірського підніжжя у Мукачівському районі на Закарпатті.
Так склалося, що під час повномасштабного російського вторгнення воно стало прихистком для деяких біженців зі східних та центральних регіонів України.
Зокрема, й для студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Лілії Квасневської, котра підготувала спеціально для Radio BG репортаж із місця проживання однієї української родини.
Тут, під одним дахом, у бабусиному селі на Закарпатті війна зібрала разом усіх 11-х членів цієї великої і колись дружної родини. Як кажуть, лихо не без добра…
Що ж побачила у тій хатині Лілія Квасневська?
Давайте послухаємо її нотатки з філософським поглядом на тутешнє життя-буття (хрон.- 4 хв. 18 сек.).
Фото: Олександр Цепурдей (Закарпаття).
Зрозуміло, що у перші дні російського вторгнення було не до сентиментів і не до літературних вишукувань.
Головне – врятуватися від ракетних обстрілів та авіаційних бомбардувань, виїхати з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога.
Існувала така небезпека і для Валерії Андрійченко, студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка, яка винаймала житло у місті Вишневому під Києвом.
Тому на вимогу батьків вирішила евакуюватись на рідну Хмельниччину.
– Це була довга й важка дорога переживань і поневірянь, – розповідає на 42-й день війни слухачам Rаdio BG Валерія.
Фото: УНІАН.
У зв’язку з повномасштабним російським вторгненням багато українців змушені покинути свої домівки та тікати у більш безпечні місця – за кордон.
Зокрема, велика кількість людей отримує нині прихисток у Німеччині.
– Мабуть, якби наші прадідусі та прабабусі почули, що нам надає допомогу Німеччина у війні, яку проти України розв’язала Росія, то були б шоковані, – зазначила у коментарі для Radio BG студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Ксенія Ляпіна, котра зараз перебуває там.
І вже безпосередньо на місці дізнавалася про те, які у Німеччині існують умови допомоги біженцям з України.
Фото: DW
Триває сороковий день повномасштабного російського вторгнення на територію України. І сороковий день героїчного спротиву українців ординській навалі.
Зазвичай, цифра «40» у нас асоціюється із сороковинами. Так православна церква називає сороковий день після смерті людини – дату особливого поминання новопреставленого.
Тож, сьогодні, у сороковий день війни, ми з особливим пієтетом поминаємо українських воїнів, які полягли, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також невинно убієнних жителів Маріуполя, Харкова, Чернігова, Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Ворзеля, Охтирки…
А ще – просимо для загиблих Царства Небесного і блаженного упокоєння в оселях праведників…
Radio BG вшановує всіх загиблих скорботним музичним твором «Мелодія ля-мінор» видатного українського композитора Мирослава Скорика.
«Ірпінь, Буча, Гостомель та вся Київська область – звільнені від загарбника», – повідомила 2 квітня 2022 року у фейсбуці заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Ворог “переможно” відступає…
Про це – коментар Валерії Цуби, студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Бориса Грінченка.
Карикатура: Олександр Никитюк (Вінниця).
У Києві третю добу – відносна мирна передишка. Ситуація поступово стабілізується.
Тож, Radio BG, як і більшість його слухачів, теж можуть дозволити собі хоч ненадовго відійти від воєнної тематики, повернутись до мирних проблем, мрій і сподівань.
Наприклад, студентка 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка Анастасія Гребенюк вирішила поговорити у сьогоднішньому ефірі про динаміку використання фемінітивів у мові медіа.
Хтось, можливо, з подивом запитає: “А чи на часі це зараз?”. Ще й як! Бо якщо ми навіть у такий скрутний для нашої держави момент спокійно говоримо про такі, здавалося б, буденні речі – ми віримо у наші ЗСУ, у нашу Перемогу і щомиті наближаємо її.
Українські співачки Alyona Alyona та Jerry Heil записали пісню-звернення до Бога із проханням захистити Україну від російських загарбників.
Чуттєва композиція отримала назву “Молитва”.
У ній зірки попросили “закрити небо долонями”, передали весь біль українців та вшанували пам’ять загиблих на страшній війні, розв’язаній політичною верхівкою Росії.
З роликом можна ознайомитись на YouTube-каналі артисток.
Так російський диктатор пояснює хід “спеціальної військової операції” ЗС РФ в Україні своєму зомбованому народу.
А насправді? Доблесні Збройні Сили України суттєво “відкоригували” цей план, і в окупантів почали з’являтися проблеми.
Які? Про це – у коментарі Валерії Постнікової, студентки 2 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка.
Карикатура з Путіним. Джерело: The Guardian.